- Головна
- Ресурси
- Новий закон про безпеку працівників: оцінка ризиків на кожному місці й облік інцидентів без травм
Новий закон про безпеку працівників: оцінка ризиків на кожному місці й облік інцидентів без травм
Для кого: власникам і керівникам заводів, складів, харчових виробництв і будівельних компаній, HR, інженерам з охорони праці
Коротко
- 12 жовтня 2026 року Рада ухвалила закон «Про безпеку та охорону здоровʼя працівників на роботі» (законопроєкт № 10147). 21 жовтня його направили на підпис Президенту, станом на 29 жовтня підпису в картці немає.
- Якщо Президент його підпише, за текстом закон набере чинності через шість місяців після припинення чи скасування воєнного стану, і тоді ж втратить чинність закон «Про охорону праці» 1992 року. Дати «з 2027 року» в тексті немає.
- Закон зобовʼяже роботодавця оцінювати професійні ризики для робочої зони й окремих робочих місць. За відсутність оцінювання передбачено штраф у дві мінімальні зарплати за кожне робоче місце.
- Облік доведеться вести за всіма інцидентами, тобто й за подіями, які могли призвести до травми, але не призвели.
- Камера ризики не оцінює. Вона допомагає помітити небезпечні моменти, про які ніхто не повідомив, і зберегти кадр для журналу.
Для кого: власникам і керівникам заводів, складів, харчових виробництв і будівельних компаній, HR, інженерам з охорони праці
Що саме ухвалили і коли це запрацює
Законопроєкт № 10147 уряд вніс ще 13 жовтня 2023 року. У першому читанні його підтримали 21 серпня 2024 року, у цілому 12 жовтня 2026 року. Того ж дня депутати зареєстрували дві постанови про скасування цього рішення, і 16 жовтня Рада обидві відхилила. 21 жовтня закон із підписом Голови Верховної Ради направили Президенту. На 29 жовтня в картці законопроєкту немає відмітки про підпис чи опублікування, тож поки що це закон, ухвалений Радою, який чекає підпису.
Частина видань пише, що закон діятиме з 2027 року. У самому тексті дата інша: закон набирає чинності через шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану (розділ VIII, пункт 1), і це за умови, що його підпишуть. Кабмін матиме рік з дня опублікування, щоб ухвалити підзаконні акти. Конкретної дати поки немає, а шість місяців після кінця воєнного стану на побудову системи з нуля небагато.
Нижче ми переказуємо текст закону, підписаний Головою Ради, і пишемо, як до нього готуватись на виробництві. Усі обовʼязки й штрафи з цього тексту запрацюють лише після підпису Президента й набрання чинності.
Три зміни, які відчує кожен роботодавець
Перша зміна стосується ризиків. Стаття 16 описує управління професійними ризиками: визначити небезпеки, оцінити кожен ризик і його рівень, зʼясувати, які працівники під нього потрапляють, «як для робочої зони в цілому, так і окремих робочих місць», спланувати заходи й потім стежити за ними. Стаття 25 додає обовʼязок вести облік професійних ризиків і складати загальний план запобігання їм.
Друга зміна стосується інцидентів. Закон визначає інцидент як подію в процесі роботи, що може призвести або призводить до травми чи шкоди здоровʼю (стаття 1, пункт 14). Отже, випадок, коли палета впала за метр від людини, теж інцидент. Роботодавець має вести облік усіх інцидентів, зʼясовувати їхні причини й документувати (стаття 6, частина 1). Порядок такого обліку підприємство визначатиме саме після консультацій із представниками працівників.
Третя зміна стосується штрафів. Стаття 35 перелічує 14 підстав, ось ті, що найближчі до цеху й складу:
| Порушення | Штраф за статтею 35 |
|---|---|
| Не проведено оцінювання професійних ризиків | 2 мінімальні зарплати за кожне робоче місце |
| Не проведено атестацію робочих місць за умовами праці | 1 мінімальна зарплата за кожне робоче місце |
| Не розслідувано нещасний випадок чи професійне захворювання | 10 мінімальних зарплат за кожного працівника |
| Не повідомлено про нещасний випадок із тяжкою травмою чи смертю | 20 мінімальних зарплат за кожного працівника |
| Не визначено уповноваженого з безпеки та охорони здоровʼя | 5 мінімальних зарплат |
| Не проведено обовʼязкове навчання | 1 мінімальна зарплата за кожного працівника |
За повторне таке саме порушення протягом року штраф подвоюється. Для мікро-, малих і середніх підприємств передбачено коефіцієнти 0,25, 0,5 і 0,7. Якщо сплатити половину штрафу протягом десяти банківських днів, постанова вважається виконаною.
Хто це робить на підприємстві
Стаття 15 вимагає призначити відповідальних. Якщо працівників понад 300, або понад 50 на роботах підвищеної небезпеки, потрібен окремий підрозділ з безпеки та охорони здоровʼя. Від 50 працівників, а на роботах підвищеної небезпеки за будь-якої кількості, потрібна щонайменше уповноважена особа зі штату. Менші підприємства можуть залучити сторонню організацію. Відповідальність при цьому лишається на роботодавцеві (стаття 25, частина 3). Підприємства з роботами підвищеної небезпеки мають щонайменше раз на пʼять років проходити аудит системи управління в незалежній від них організації (стаття 18).
Методичні рекомендації з управління ризиками затверджує центральний орган виконавчої влади (стаття 16, частина 4). Працівників залучають до консультацій (стаття 23), а кожен із них зобовʼязаний негайно повідомити про ситуацію, яка становить або може становити серйозну загрозу (стаття 27).
Чому журнал інцидентів буде майже порожнім
Обовʼязок повідомляти в законі є, але про подію без травми на практиці пишуть рідко. Комплектувальник проїхав на рохлі, бо так швидше. Пішохід пройшов за навантажувачем, який здавав назад. Людина стояла під вантажем, поки його опускали. Нічого не сталося, тому й пояснювати нікому нічого не треба. Інженер з охорони праці бачить цех лише тоді, коли сам у ньому, а журнал інцидентів наповнюється з того, що люди згадали й захотіли записати.
Для таких подій відеоаналітика корисна. На багатьох заводах і складах камери вже стоять, і система переглядає той самий потік постійно. Коли бачить небезпечний момент, робить картку з кадром і часом. Відповідальний переглядає картку і вирішує, чи це інцидент для журналу, чи хибне спрацювання. З часом картки показують, у яких зонах і змінах таке трапляється найчастіше, і це вже дані для переоцінки ризиків.
Оцінку ризиків робить уповноважений, порядок обліку затверджує підприємство. Система цього не замінює: вона додає кадри подій, які раніше ніхто не фіксував.
На мʼясопереробному заводі, де ми запускали систему, вона контролювала шапочку, маску, набородник і рукавички, ящик на підлозі й катання на рохлі. Людину під вантажем, пішохода біля навантажувача та інші засоби захисту ми налаштовуємо під конкретний обʼєкт і спершу перевіряємо в тіньовому режимі.
З чого почати
- Складіть перелік робочих місць і зон: проїзди техніки, рампи, стелажі, зони під вантажем, лінії з ножами й гарячими поверхнями. Від цього переліку залежить і оцінка ризиків, і потенційний розмір штрафу.
- Визначте уповноваженого за статтею 15 і разом із представниками працівників затвердьте, як ви ведете облік інцидентів: хто записує, у якій формі, що вважаєте подією без травми.
- Перевірте, які з ризикових зон бачать камери і чи видно там людину достатньо великою.
- Стежте за карткою законопроєкту № 10147 на сайті Ради: після підпису й опублікування відлік почнеться від кінця воєнного стану, і тоді варто звірити свій перелік із підзаконними актами Кабміну.
Ми можемо підключитися до ваших наявних камер і почати з тіньового режиму в одній ризиковій зоні.
Де це застосувати
- Охорона праці
- Виробничі процеси
- Склади й логістика
- Номери авто на воротах складу й елеватора: що це дає, яка потрібна камера і скільки коштує
- Відеоаналітика: що це, як працює і що дає бізнесу у 2026 році
- Macroscop і Axxon у переліку забороненого ПЗ: що робити підприємству
Джерела
- Верховна Рада України. Картка законопроєкту № 10147 «Про безпеку та здоровʼя працівників на роботі»
- Верховна Рада України. Текст закону, підписаний Головою Верховної Ради України
- Верховна Рада України. Проєкт постанови № 10147-П (відхилено 16.10.2026)
- Верховна Рада України. Проєкт постанови № 10147-П1 (відхилено 16.10.2026)